English Reading | Що почитати англійською #2 (7 книг для дітей)

easy-eng-kids-7

Не минуло й року, як я продовжую рубрику англомовної читанки з рекомендаціями неадаптованих книг, які можна читати англійською. Цього разу я розповім вам про книги для наймолодших. Це так звані picture books, тобто книги з малюнками, де більше ілюстрацій, ніж тексту. Тим не менше я перечитала все з того, що буду сьогодні рекомендувати, й без сумніву можу сказати, що ці книги сподобаються і дорослим. Якщо у вас нульовий чи початковий рівень англійської мови, можете без вагань почитати щось із цього списку. Складність книги визначаємо за її лексичною мірою, вказаною після назви (про те, як її розшифровувати, читаємо тут). Continue reading “English Reading | Що почитати англійською #2 (7 книг для дітей)”

Advertisements

Чим вимірюється складність книжки. Лексична міра

lexile-books

Одного разу під час заняття зайшла мова про те, чи можливо фізично за день прочитати книжку на 500 сторінок. Думки трохи розбіглися, тому ми почали згадувати конкретні приклади і дійшли до висновку, що все залежить від складності тексту. Але чим вимірюється ця складність?

З англомовними книгами все досить просто – вони мають цілу купу різних систем категоризації по рівнях складності читання. Колись я мала закладку на сайт із списком книг шкільної програми, де тексти оцінювалися типу 5.3, що мало б означати 5 клас, 3 місяць навчання і т.п. На жаль, посилання загубилося і я ніяк не можу згадати, по якій фразі тоді його гуглила. Цей метод для мене наразі відпадає, тому натомість я використовую лексичну міру.

Лексична міра – це рівень читабельності книги, який визначається аналізом окремих слів та довжини речень в тексті. Чим менша цифра, тим простіше читається книга і навпаки. Лексична міра оцінює лише саму складність читання, а не розуміння. Там не оцінюється те, чи книга має кілька рівнів сприйняття, складність тем – тобто весь зміст, прихований за тими словами. Якщо написати вже зовсім по-науковому, то лексична міра оцінює семантику та синтаксис, а не прагматику. Нею можна користуватися для вибору книг, але на зміст твору треба дивитися окремо. Continue reading “Чим вимірюється складність книжки. Лексична міра”

19/30 | Комікси? Комікси!

Якщо ще хтось не в курсі – я обожнюю комікси! Вони поєднують в собі експресивну візуалізацію, якої може забракнути в книгах, і водночас сюжет не крається і не викривлюється для того, щоб вмістити історію в скількись там годин фільму. Ну справді, чи може бути щось іще ліпше? Хіба що серіали адаптації книг, ідентичні до оригінального тексту (про таке, наприклад, вже давно мріють поттеромани – книга на сезон, розділ на серію).

Знаєте, для чого іще дуже добрі комікси? Щоб вивчати іноземні мови. Набагато легше за раз прочитати і зрозуміти невеликий фрагмент тексту, який ще й одразу проілюстрований. Прочитати розділ коміксу набагато простіше та швидше, ніж, наприклад, розділ книги чи оповідання. Так можна натренуватися читати саму історію, а не незв’язний набір слів. Я вже й мовчу про те, як це буде мотивувати.

Комікси бувають дуже різні за форматом: короткі стріпи, веб-комікси, графічні новели та серії коміксів. За жанрами теж весь спектр історій: дитячі, шкільні, романтика, історичні, науково-фантастичні та навіть порнографічні (і я тут навіть не маю на увазі хентайну мангу :3). Ну, тобто в принципі, тут все так само, як і з книгами, фільмами, серіалами, аніме і т.д. Все, що можна придумати, так само можна записати і намалювати.

Комікси-стріпи (від англ. strip – смужка) – це короткі кумедні історії, у вигляді кількох послідовних малюнків, які традиційно друкувалися в газетах. Найпопулярніші комікси з часом починали публікувати як повноцінні серійні історії, а деякі навіть екранізували.

Не буду перераховувати популярні серії, бо їх справді сотні. Але напишу невеликий список своїх улюблених історій, зокрема тих, які можна почитати на сайті GoComics.

9 Chickweed Lane by Brooke McEldowney – історія про три покоління одної сім’ї; мистецтво та кмітливі балачки.

Sarah’s Scribbles by Sarah Andersen – замальовки життєвих ситуацій та думок самого автора, дивакуватої і трохи відлюдькуватої художниці-ілюстратора Сари.

Calvin and Hobbes by Bill Watterson – шестирічний Калвін любить фантазувати та вести філософські бесіди зі своїм другом іграшковим тигриком Хобсом.

Peanuts by Charles Schulz – навіть не знаю, чи є потреба пояснювати. Ну, хто може не знати легендарного Шульца та його “Пінатсів” (інший варіант перекладу з вікіпедії – “Мілкота пузата”)? Навіть якщо хтось не дивився в дитинстві “Шоу Чарлі Брауна та Снупі”, то хоча б про персонажа Снупі чули всі.

Deep Dark Fears by Fran Krause – автор перетворює на комікси справжні зізнання людей про свої нераціональні страхи та погані думки.

WuMo by Wulff & Morgenthaler – іронічний комікс про абсурдність нашого життя,

Zen Pencils by Gavin Aung Than – в малюнках неймовірно гарно та натхненно переповідаються відомі цитати видатних людей.

Perry Bible Fellowship by Nicholas Gurewitch – чорнуха та сюр. Досі пам’ятаю, як вперше натрапила на офіційний сайт коміксу, та просто сіла і прочитала все зверху донизу.

Про журнали коміксів та графічні новели буде наступного разу. І ще окремо можна написати про мангу. (^_^)/

А ви любите комікси? Які б порадили почитати?