Don’t break the chain

Останнім часом в мене проблеми з мотивацією. Я майже нічого не пишу і навіть перестала читати. Раз на кілька тижнів я ніби прокидаюся і щось роблю, але наступного дня знову залягаю на дно.

Недавно трапилася мені на очі фраза, що мотивація потрібна для того, щоб почати, а щоб продовжити, потрібна дисципліна. Цим я і спробую зараз зайнятися.

Мабуть, усім добре відомий метод “ланцюжка” або “без нульових днів”, коли обіцяєш собі виконувати якусь одну справу щодня. Два тижні тому я навіть знайшла сайт, щоб вимальовувати собі цей ланцюжок. Зареєструвалася і успішно про нього “забула”.

Спершу я хотіла додати календар з сайту сюди у блог, але він не хоче показуватися у віджетах. Тому маячити та дратувати мене буде розширення для гугл хрому.

Цікаво, що в цьому методі не треба ставити собі ніяких високих планок, типу прочитати 50 сторінок чи написати 500 слів. Це робота не на результат, а на вироблення корисної звички.

Наразі я будуватиму лише один ланцюжок Writing. Подивлюся, на скільки мене вистачить.

Advertisements

Проблеми з мотивацією

Як довго можна займатися якоюсь справою без результату (чи точніше без бажаного результату), поки не зрозумієш, що ліпше вже й не буде і продовжувати нема сенсу?

Як перестати очікувати того результату?

Як перестати порівнювати себе з іншими, в яких півроку зусиль дають в кілька разів більшу віддачу, ніж в тебе за три роки?

І зрозуміти, що часом результат залежатиме не від того, що ти робиш, а від того, з ким ти спілкуєшся.

Чи краще в такому випадку зосередитися на такій справі, успіх в якій не залежить від соціального фактору? Особливо якщо кількість та якість твоїх соціальних контактів невпинно наближається до нуля.

І як припинити ці самознищуючі думки, що проблема в тобі. Що справа не в тому, що людям не потрібно те, що ти робиш. Їм не потрібен ти.

У світі, де все керується законами соціуму, для соціально неповносправних нема місця.

Як би не хотілося часом виправити ситуацію та пристосуватися, все одно часом опускаються руки, бо просто не розумієш, як грати у цю гру.

Після року майже суцільної бездіяльності важко повертатися до старих проектів, бо таке враження, що починаєш з нуля. А скільки разів можна отак починати з нуля, поки взагалі не втратиш бажання іще коли-небудь щось робити?

Що робити із цим постійним розчаруванням?

Плани на квітень 2015

В мене сьогодні трішки “пічалька”, бо закінчилася перша частина другого сезону Дюрарара, ще й на такому моменті! Продовження буде аж у липні, тому пів-вечора провела на KissAnime, вибираючи, чим би то себе відволікти до того часу. А тут ще така штука, що у квітні буде одразу кілька цікавих подій, на одну з яких я вже навіть підписалася і чекаю з нетерпінням.

От що нам приготував квітень.

1. Camp NaNoWriMo. Перший в цьому році табір для графоманів. Минулого року я вже змагалася сама з собою в спробі написати за місяць-листопад 50 000 слів, але тоді написала трохи більше половини від запланованого. З табором все простіше, бо я сама собі встановлюю мету – від 10 000 до безкінечності. І ще в таборі можна допрацьовувати вже написаний перший рукопис, чим я і збираюся зайнятися. Я собі намалювала планку 35 000, але це буде обов’язковим мінімумом. Подивлюся, скільки вийде в кінці місяця.

2. BEDA або VEDA для влогерів. Розшифровується як Blog EveryDay April, тобто це змагання для блогерів, яке заохочує дописувати кожного дня у квітні. Ще є трохи схоже змагання на Різдво – Blogmas (або Vlogmas). Колись я вже собі думала зробити такий марафон на місяць, але так досі і не зібралася. Можна спробувати зараз, а щоб було не так страшно, встановити мінімум для допису, наприклад, 300 слів. Це якраз виходить половина моїх стандартних дописів, але водночас не занадто мало, щоб виглядало, ніби пишеться “на відчепися”.

3. April Drawing Challenge. Про існування квітневого марафону скетчів я взнала минулого року в жовтні під час Inktober (іще одне змагання, але там треба малювати тушшю). Пригадую, як я тоді в останній момент ще малювала якусь дівчинку в акварельних квітах та Луну Лавгуд. Цього квітня я вже чекала, бо хотіла спробувати позмагатися у щоденних скетчах, хоча зараз трохи мені лячно – багато зобов’язань назбиралося чи що?

В принципі змагання на місяць – це ще не так страшно. А є ж іще проекти 365 – на цілий рік. Як? Люди, які це роблять, мабуть, не з цієї планети. А так, то на табір я вже підписалася, а з дописами та скетчами думаю. Ну, бо і хочеться, і колеться. А якщо не зможу? Мотивації забракне?

На щастя, гугл тут мені підказує, що можна користуватися “шпаргалками” з темами для малюнків. І зараз ще піду шукати, чи є таке щось для блогерів. Так що… до початку квітня, думаю, ще наважуся. ❤