Право на власні емоції

Якийсь в мене конфліктний видався вчора вечір. Більш-менш з’ясувала все з проектом, про який писала тут, АЛЕ. В ході того з’ясування мені написали “не зліться”, хоча я зовсім і не злилася, а радше була спантеличена та розчарована. І я собі згадала, що читала про таке в книгах по психології. Дуже часто там пишуть про те, що психологічні проблеми в людини від того, що вона не вміє виражати власні емоції, а часто і не розуміє, що вона відчуває насправді. Все життя їй забороняють злитися, дратуватися чи засмучуватися. Або нав’язують те, що вона буцімто відчуває “насправді”. А потім минає скількись там років і ті всі придушені емоції починають вилазити болячками. Тому психологи радять вчитися проявляти свої емоції та проговорювати із друзями та знайомими свої почуття. Я знаю, що це поради не для нашого суспільства, але все-таки…

Не треба мені казати, що я зла. Не кажіть мені, треба мені злитися чи засмучуватися, чи радіти. Це мої емоції. Я їх відчуваю. І я сама маю право їх відчувати та проявляти.

Недавно я дивилася відео психолога Кеті Мортон про ознаки емоційного знущання (тут) й аж здивувалася, наскільки часто в мене в житті виникали описані ситуації. Continue reading “Право на власні емоції”

Advertisements